Така приказка чогось спала на думку після того, як почитала нині розповсюджену прес-цетнром Ужгородського Общества ім. А. Духновича інформацію. Всю наводити не буду, не варто. Але кілька витягів: "Портрети визначних русинів висітимуть у школах. ...необхідно вже сьогодні наповнити реальним змістом, зрозумілим людям нашого краю та за межами області, всю роботу по визнанню русинської національності: 1) підтримати діяльність русинських недільних шкіл, яких, завдяки старанням Світової Ради Русинів, в області налічується 27, але яких уже в близькій перспективі може бути значно більше; 2) допомогти у створенні при вищих учбових закладах області (УжНУ, ЗакДУ, Мукачівського педліцею тощо) кафедр русинської мови та культури з метою формування кваліфікованих вчителів русинських шкіл; 3) шляхом видання науково-популярної літератури, проведення конференцій, фольклорних свят, урочистих міроприємств з нагоди ювілеїв визначних діячів русинської культури та історії сприяти ширенню об’єктивної інформації про русинський народ, його історію, мову, традиції, культуру, які є повноцінним та повнокровним надбанням культурної спадщини Центральної Європи". Це все з того приводу, що 7 березня ц.р. Закарпатська обласна рада прийняла рішення про визнання на території Закарпатської області національності „русин” та внесення її у перелік національностей області. Але!!!! В україні досі не було прецеденту, щоб визнавали нову національність, навіть немає органу, який би мав цим займатися! Навіть більше того, обласна рада не має повноважень вирішувати такі питання! А русини вже свої факультети в університеті хочуть відкривати! Та й не це болить: більше те, що українську мову, українську національність ніхто так палко не захищає! Угорці відстоюють свої права, роясіяни - свої, ось русини з’явилися... а нас, українців, як не було, так і нема?